Комплексні родовища як основне джерело отримання польовошпатової сировини для сучасних технологій

О. Плотніков М. Курило М. Озерко
Отримано 13.01.2022, Доопрацьовано 12.03.2022, Прийнято 26.04.2022
Анотація

Мета. Польовий шпат - це сировина, обсяг виробництва якої з кожним роком зростає як і ціна на нього. Поступово збільшується споживання в керамічній і скляній промисловості для виробництва сонячних панелей, житлового будівництва і будівництва промислових споруд. Методи дослідження. Родовища польового шпату включають наступні типи: інтрузивні, ефузивні породи, кору вивітрювання кристалічних порід, осадово-змінені і змінені породи, а також частково середні і основні алюмосилікатні породи. Наукова новизна. Встановлено промислове значення кожного виду родовищ польового шпату. За мінеральним асоціаціям виділено п'ять типів польовошпатової сировини: 1) польовий шпат (сієніти, трахіти); 2) кварцпольовошпатова (пегматити, граніти, піски і ін.); 3) нефелін-польовошпатова (нефелінові сіеніти, лужні пегматити); 4) кварц-серицит-польовошпатова (сланці, вторинні кварцити); 5) кварц-каолініт-польовошпатова (піски, лужні каоліни, вторинні кварцити). Практична значимість На прикладі українських родовищ корисних копалин польового шпату показано, що комплексні родовища з супутніми корисними копалинами стають основним джерелом видобутку. Особливо, якщо це нові об'єкти промислової розробки. Результати. Автори виділили три основні типи таких складних багатокомпонентних родовищ: 1) родовища інтрузивних порід, в яких кора вивітрювання кристалічних порід розробляється як супутня корисна копалина; 2) комплексні родовища, в яких польовошпатові породи є вміщуючими або перекриваючими, і також можуть розглядатися як супутні корисні копалини; 3) родовища, де можливе отримання концентрату польового шпату як продукту переробки рудних корисних копалин

Ключові слова:
комплексні родовища; польовошпатова сировина; промислові типи; супутнє вилучення; оцінка запасів

Взято з Том 56, № 1, 2022

Сторінки 154–161

Використані джерела ЦИТУВАТИ

[1] Баланс запасів корисних копалин України. Випуск 72. Польовий шпат. Київ, Державне науково-виробниче підприємство “Державний інформаційний геологічний фонд України”, 2018.

[2] Висоцький Б. Л., Ликов Л. І., Приходько В. Л. та ін. Геологоекономічна оцінка Пержанського рудного поля//Збірник наукових праць УкрДГРІ, 2005. -№ 1. - С. 172-179.

[3] Войновський А. С., Бочай Л. В., Нечаєв С. В. та ін. Комплексна металогенічна карта України. Масштаб 1:500 000. Пояснювальна записка. - К.: УкрДГРІ, Держ. геол. служба Мінекоресурсів України, 2002. – 336 с.

[4] Галецький Л.С., Науменко У. З., Чернієнко Н. М. Основні типи рудоносних структур України// Мінеральні ресурси України, 2016. - № 4. - С. 12-19.

[5] Галецький Л. С., Шевченко Т. П., Чернієнко Н. М. Нові уявлення про геологічну структуру та металогенію території України// Геологічний журнал, 2008. – № 3. – С. 74–83

[6] Мінеральні ресурси України, Київ, Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2014. 270с.

[7] Мінеральні ресурси України, Київ, Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України», 2020. 270

[8] Мостика Ю.С., Шпильовий К.Л., Мякишев В.М., Шпильовий Л.В. Обгрунтування геолого-економічних. технологічних та екологічних можливостей промислового освоєння техногенного родовита польвошпатової сировини // Сучасні економічні можливості розвитку та реалізації мінерально-сировинної бази України і Росії в умовах глобалізації ринку мінеральної сировини: 36. наук. пр. ІГН НАН України. - К., 2005. - С. 219-222.

[9] Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. Закон України № 3268-VI від 21.04.2011// https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3268-17

[10] Рудько Г.І., Озерко В.М., Шепель І.В. Геологія і геолого-економічна оцінка родовищ каоліну України. За ред. Г.І. Рудька. Київ. 2015.

[11] Чернієнко Н.М. Комплексне використання руд Мазурівського родовища, Приазов'я, Minerals Information Center. USGS// http://ea.donntu.org:8080/jspui/bitstream/123456789/7226/1/215-222.pdf

[12] Feldspar Statistics and Information. National https://www.usgs.gov/centers/nmic/feldspar-statistics-and-information 

Plotnikov, О., Kurylo, M., & Ozerko, M. (2022). Multicomponent deposits as the main source of feldspar raw mayerials for modern technologies. Mining Journal of Kryvyi Rih National University, 56(1), 154-161. https://doi.org/10.31721/2306-5435-2022-1-110-154-161
uk